- флорентійці
- -ів, мн. (одн. флоренті́єць, -і́йця, ч.; флоренті́йка, -и, ж.).Мешканці Флоренції.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
флорент — а, м. fleuret m. Флоре/нт, сырцовая лента. Мак. 1908. Флорента аршин 4. 1740.А. Благово Зап. кн. На булавки, тесемку нитяную, пряжки флорент, шнур нитяной и шелковый; ножницы 300 р. Расположение сколько именно на нижеследующия расходы. 1776.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
флорентієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
флорентієць — див. флорентійці … Український тлумачний словник
флорентійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
флорентійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
флорентійський — а, е. Прикм. до флорентійці іФлоренція. Флорентійський муніципалітет. || Який походить із Флоренції. || Зробл. флорентійцями, у Флоренції. •• Флоренті/йська камера/та співдружність музикантів, поетів і філософів; склалась у 1580 р. у Флоренції; з … Український тлумачний словник
флорентійка — див. флорентійці … Український тлумачний словник
Флорентіїв — прикметник … Орфографічний словник української мови
Флорентій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Флорентіївна — іменник жіночого роду, істота по батькові … Орфографічний словник української мови